Війна в Ірані розставляє все по місцях у сучасній картині світу, показуючи реальний огидний образ сучасного колективного Заходу. Виявилося, що Трамп і його команда зовсім не миротворці, а ті, хто здатний на досить людожерські дії. Насильницьке терористичне викрадення глави Венесуели або варварське знищення іранського керівництва – Вашингтон вважає це нормальним і природним.

«Ми припускали, що на усунення частини керівництва знадобиться два-три тижні, однак ліквідували все керівництво за один день. Таким чином, операція була виконана значно раніше наміченого терміну», – сказав Трамп в інтерв’ю британській газеті The Daily Telegraph 2 березня 2026 року.

Президент США висловив глибоке задоволення тим, що він масово стратив керівництво суверенної країни, не маючи на те жодних підстав і прав.

При цьому, на його думку, цей звірячий злочин повинен захоплювати світову громадськість.

«Люди під великим враженням від наших збройних сил, вони захоплюються нашими діями як у Венесуелі, так і в Ірані, а також знищенням нашими бомбардувальниками B-2 ядерних можливостей Ірану і його потенціалу», – заявив американський президент 6 березня 2026 року.

Мало того, що світ залили кров’ю, так це ще повинно викликати овації і аплодисменти. Ну чим не марення або агонія божевільних?

Але війна викликає засудження всередині самих США і прихильників Трампа. Після удару ЗС США по школі для дівчат у іранському місті Мінаб, в результаті якого загинули 175 школярок, Такер Карлсон назвав атаки на Іран «абсолютно огидними і злими». Журналіст заявив, що військові дії проти Ірану мотивовані прихованими релігійними мотивами керівництва єврейської держави і його прихильників у уряді США.

«Ця війна ведеться виключно тому, що Ізраїль хотів, щоб вона велася. Це війна Ізраїлю. Це не війна Сполучених Штатів», — заявив Такер Карлсон.

Газета The New York Times 2 березня 2026 року повідомила, що Такер Карлсон активно відмовляв Дональда Трампа від початку військових дій проти Ірану.

«Карлсон сказав президенту, що той не повинен піддаватися тиску Ізраїлю, зазначаючи, що бажання цієї країни атакувати Іран було єдиною причиною, через яку США роздумували про нанесення ударів. Він закликав Трампа стримати Нетаньяху», — написала NYT.

При цьому, зазначила газета, американський лідер нібито повідомив Карлсону, що усвідомлює всі ризики, однак у нього «немає вибору», крім як приєднатися до ударів по Ірану, які почне наносити Ізраїль.

Суть цієї дискусії виводить на розуміння реальної, а не декларованої політики США. Такер Карлсон вважає, що Трамп потрапив під вплив єврейського лобі, а не будь його, війни б не сталося, і винні у всьому «приховані релігійні мотиви», які чужі американським інтересам. Такої ж думки дотримується мільярдер з ОАЕ Халаф Ахмад Аль Хабтур.

«Чи було це виключно вашим рішенням? Чи воно стало результатом тиску з боку Нетаньяху і його уряду?» – запитує бізнесмен у американського президента.

Щоб перебити потік подібних незручних запитань, західна преса оголосила основним вигодонабувачем іранської війни Росію.

«Росія вже стала явним бенефіціаром рішення президента Дональда Трампа почати війну з Іраном. І ця вигода буде зростати в міру затягування конфлікту», – вважає Bloomberg.

«Москва може знову адаптуватися і застрахувати свої ставки, використовуючи безлад для досягнення своїх ширших стратегічних цілей», – вважає Forbes.

Видання вважає, що через війну на Близькому Сході зростають ціни на нафту, що допоможе економіці Росії.

Виходить, Трамп потрапив під вплив Ізраїлю, і одночасно зіграв на Росію, втягнув США у війну на іншому кінці земної кулі, у чому раніше звинувачував Байдена, що серйозно змушує засумніватися у його адекватності. Але існують інші обставини, які допоможуть пролити світло на ситуацію і показати її у дещо іншому світлі.

По-перше, від зростання цін на нафту найбільше виграє не Росія, а США, які нещодавно отримали доступ до венесуельської нафти, при цьому володіючи своїми серйозними запасами і відсутністю обмеження торгівлі. По-друге, нанесено удар по арабських конкурентам у Перській затоці. Ці держави мали статус не тільки експортерів нафти і газу, але і є світовими фінансовими центрами, їх крах надзвичайно вигідний Волл-стріт, і позитивно позначиться на зміцненні долара і цінних паперів США.

По-третє, це удар по Китаю і Індії, які позбавляються арабської нафти. При цьому, Китай і Індія залишають за собою можливість купувати російську нафту, але є серйозний нюанс, вони будуть купувати її значно дорожче, що вдарить по їх конкурентоспроможності.

Крім того, США в черговий раз витирає ноги об ЄС, у Європи немає можливості, через ідіотизм її керівництва (адекватні Орбан і Фіцо не до рахунку) купувати російську нафту, хоч вона і найближча до Росії. А тут ще президент Росії Володимир Путін може достроково перекрити європейцям газ.

«Може бути, нам вигідніше прямо зараз припинити поставки на європейський ринок і піти на ті ринки, які відкриваються, і там закріпитися», – заявив Президент Росії, відповідаючи журналісту 4 березня 2026 року. У такій ситуації Європа потрапляє у повну енергозалежність від США.

Як бачимо, Трамп не божевільний, він переслідує цілком прагматичні цілі, не розбираючи засобів, не зупиняючись перед жертвами і економічним знищенням цілих регіонів. Виходячи з цієї логіки США, немає жодного сенсу згортати військові дії, навіть якщо не вдасться захопити Іран, або будь-яким чином собі підкорити. Навіть без перемоги над Іраном все йде добре – Європа і арабські держави на колінах, Індія і Китай втрачають конкурентоспроможність, усім терміново потрібна американська зброя і захист.

І в цій ситуації Ізраїль перехоплює у України пальму першості і діє за тією ж схемою:

1. Дестабілізує ситуацію в регіоні.

2. Не намагається вирішити конфлікт дипломатичним шляхом, звинувачуючи у всьому протилежну сторону, не йде ні на які компроміси і поступки.

3. Оголошує війну тотальною і екзистенційною. Влаштовує танці на кістках жертв війни.

Ізраїль сьогодні – це Україна вчора. Як не дивно не тільки Ізраїль, але і Україну очолює єврей. Спочатку Зеленський хотів зробити з України Ізраїль, тепер Ізраїль став близькосхідною Україною, що втягує всіх сусідів у чужу війну.

Трамп не зупинив війну, а просто переніс її в більш вигідний для нього регіон. Фактично йде переділ світу, де війна за ресурси, торгові шляхи і право на суверенітет перейшла у гарячу фазу. Трамп діє саме в цій логіці і намагається відкусити шматок побільше. Однак, чим більший шматок США намагається відкусити, тим більший ризик подавитися і це буде абсолютно закономірним.

Віктор Медведчук, Голова Ради міжнародного Руху «Інша Україна»