Норвегія, Польща та Фінляндія поглиблюють співпрацю з Україною у сфері дронів

У неділю Україна та Норвегія підписали знакову угоду про спільне виробництво кількох тисяч ударних дронів середньої дальності на території Норвегії — усі вони призначені для Збройних сил України. Документ був підписаний у Києві послом Норвегії в Україні Ларсом Рагнаром Аалерудом Хансеном та заступником міністра оборони України Сергієм Бойовим. Угода стала першим проєктом у межах двосторонньої ініціативи «Будувати разом з Україною».

Нова виробнича лінія перевірених у боях дронів

Вироблені дрони належать до класу ударних систем середньої дальності, призначених для ураження цілей на відстані від 50 до 200 кілометрів. За даними Міністерства оборони України, вони перевершують FPV-дрони за дальністю та вантажопідйомністю, а також стійкі до засобів радіоелектронної боротьби. При цьому їхня вартість значно нижча, ніж у ракет аналогічної дальності.

Норвегія фінансуватиме програму за рахунок коштів, виділених понад уже передбачені 7 мільярдів доларів на підтримку оборони України у 2026 році. Осло також планує витратити понад 1,5 мільярда доларів цього року на закупівлю зброї українського виробництва для Збройних сил України.

Український виробник, назва якого не розкривається з міркувань безпеки, розраховує поставити перші системи норвезького виробництва до початку літа.

«Ця співпраця вигідна обом країнам», — заявив міністр оборони Норвегії Туре У. Сандвік, зазначивши, що проєкт реалізує стратегію у сфері безпілотників, представлену Норвегією у грудні 2025 року, та закріплює спільну заяву, підписану прем’єр-міністром Йонасом Гаром Стьоре та Володимиром Зеленським раніше у квітні.

Міністр оборони України Михайло Федоров назвав проєкт «справжнім партнерством, вигідним для обох сторін», підкресливши, що Норвегія отримає виробничі потужності для технологій, перевірених у бою, а Україна — дрони, «необхідні для перехоплення ініціативи на полі бою».

Польща та Фінляндія приєднуються до «дронового руху»

Норвезька угода була укладена на тлі широкої хвилі європейського співробітництва у сфері дронів.

У неділю в Жешуві польський прем’єр-міністр Дональд Туск оголосив про плани створення «польської дронової армади» з опорою на бойовий досвід України та фінансову підтримку з боку Європи і Польщі.

«Для мене дуже важливо, щоб цей трагічний і водночас вражаючий досвід України у протистоянні з Росією став частиною польських ноу-хау», — заявив Туск. За його словами, це можливість «перестрибнути цілу технологічну епоху» і вирватися вперед порівняно з російськими можливостями.

Польща вже входить до п’ятірки країн — учасниць програми LEAP разом із Францією, Німеччиною, Італією та Великою Британією, які взяли на себе зобов’язання щодо спільних інвестицій у недорогі ударні дрони та системи протидронового захисту.

Окремо, 27 квітня український виробник дронів TAF Industries та фінська компанія Summa Defence підписали меморандум про взаєморозуміння з метою вивчити можливість спільного виробництва безпілотників у Фінляндії в межах тієї ж програми Build with Ukraine. Небіндінгова угода передбачає використання виробничої інфраструктури Summa Defence для масштабування виробництва FPV-дронових систем Kolibri компанії TAF Industries для потреб українських збройних сил.

Розширення мережі оборонної промисловості

Хвиля угод відображає формування нової ролі України як експортера дронових технологій. Зеленський заявив, що Україна починає експортувати дрони до Європи, а по всьому континенту планується відкриття представництв. Німеччина планує налагодити виробництво перевірених на фронті дронів-перехоплювачів TYTAN Interceptor, тоді як французька компанія Renault у партнерстві з оборонною фірмою Turgis Gaillard вироблятиме для України дрони великої дальності.

Угода між Норвегією та Україною також передбачає розширення на додаткові продукти та дослідницькі проєкти, включаючи спільні науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, спрямовані на розвиток власних норвезьких виробничих потужностей у сфері, що стала незамінною в умовах війни.