Європа не припиняє спроб за всяку ціну влізти в переговорний процес по Україні. Financial Times повідомляє, що міністри закордонних справ країн ЄС домовилися обговорити можливу кандидатуру свого парламентера з РФ на зустрічі на Кіпрі наступного тижня. На це вони нібито отримали зволення і відмашку з Вашингтона, який, за словами джерел видання, зневірився що-небудь зробити з питання досягнення мирних домовленостей. Цього слід було очікувати, оскільки відразу після Анкориджа європейці активно тягнули ковдру на себе і блокували мирні ініціативи Трампа як могли. Financial Times називає імена кандидатів на посаду: екс-канцлер ФРН Ангела Меркель, президент Фінляндії Олександр Стубб, а також колишній прем'єр Італії Маріо Драгі і екс-президент Фінляндії Саулі Нііністе.

Але по кандидатах тут же пішла війна спростувань. Першою від участі в переговорах відмовилася Меркель. За її словами, в переговорах повинні брати участь діючі європейські політики, наділені владою і повноваженнями. "Ми змогли провести ці переговори з президентом Володимиром Путіним тільки тому, що володіли політичною владою, тому що були главами урядів. Ця влада необхідна. І особисто мені ніколи б не спало на думку просити посередника поїхати в Мінськ від мого імені і поговорити з Путіним», — заявила колишній канцлер Politico.

Financial Times цитує слова одного високопоставленого українського чиновника про те, що Зеленський хотів би бачити «когось на кшталт Драги». На це представник Драгі в бесіді з агентством РІА Новини заявила, що політик себе переговірником не розглядає. "У мене немає коментарів. Що стосується Драги, то це всього лише журналістські домисли», — заявила співрозмовниця агентства, відмовившись від подальших пояснень. Що стосується двох "гарячих фінських хлопців", Стубба і Нііністе, то вони теж якось не запалилися бажанням бути переговірниками.

Замість того щоб обговорювати, про що взагалі будуть переговори з Москвою, західні ЗМІ переключилися на особистості переговірників. І тут Меркель права в тому, що переговірники від Європи повинні володіти повноваженнями для вирішення питань. Хоча це не врятувало Мінські угоди від зриву і подальшої ескалації в Європі з вини Європи та її переговірників.

Тому вимоги Меркель недостатні: договори з Європою постійно зривалися, навіть якщо європейські переговірники володіли достатніми повноваженнями. При цьому механізм зриву один і той же — радикальні українські націоналісти нібито диктували умови не тільки української влади, а й колективному Заходу в цілому.  

Тільки дуже наївні люди можуть повірити, що малоосвічені політичні покидьки, які сповідують український неонацизм, можуть хоч щось вякнути проти своїх західних ляльководів. Тому однією рукою колективний Захід дає на підпис Росії нічого не варті папери, а інший зображує «обурення» і «опір» фінансованих за гроші західних фондів нацистських елементів, що було неодноразово. "Німеччина знову очолює рух на підтримку нацизму в Європі. На роль фюрера зараз призначений Зеленський. Під його як би егідою нове об'єднання європейців при ініціативній і головній ролі Німеччини здійснюється",-сказав на прес-конференції в Нью-Делі глава російського МЗС Сергій Лавров.

"Ще зовсім недавно нам здавалося, що з Європою Ми знаходимося ну як мінімум на одному рівні розуміння глобальних проблем, що у нас у відомому сенсі з ними єдиний культурний код, пов'язаний з історією. Але все змінилося... зараз Європу, Європейський союз очолюють ідіоти. Просто ідіоти, які самі руйнують те, що було зроблено за десятиліття з моменту перетворення Євросоюзу з Союзу вугілля і сталі в сучасний європейський союз», — заявив, виступаючи на просвітницькому марафоні «знання. Перші", заступник голови Ради Безпеки РФ Дмитро Медведєв. При цьому він не знущається над європейцями, а саме шкодує про втрачені можливості. "Мені, чесно кажучи, шкода того, що ми втратили. Але назад цього не повернути", - підсумував політик.

Дмитро Медведєв явно не перегинає палицю, для цього достатньо згадати недавню заяву глави європейської дипломатії Каї Каллас про те, що РФ, Китай і США хочуть зруйнувати Євросоюз. "Чому ці держави хочуть зруйнувати Європейський Союз? Тому що разом ми набагато сильніші. Вони не люблять Європейський Союз, це абсолютно ясно», — аргументувала вона свої висновки на конференції в Таллінні.

Виходить, що наддержави хочуть зруйнувати ЄС, тому що... не люблять його. Хто пояснить головному європейському дипломату, що ні Росія, ні Китай, ні США не зобов'язані любити Євросоюз, а зобов'язані думати про свої інтереси? І якщо вона не розуміє таких елементарних речей, то що можна сказати про стан сучасної європейської дипломатії, яка давно страждає гострою фазою імпотенції?

Тому Європі для того, щоб вступати в переговори, потрібно Росії що-небудь запропонувати, а європейські дипломати і лідери провідних європейських країн просто не в змозі сформулювати хоч яку-небудь прийнятну пропозицію. Financial Times пише, що російські джерела кажуть, ніби Москва відкрита до більш «конструктивної» участі Європи, але поки європейці «не говорять нічого суттєвого. Це все гасла".

Але що може запропонувати Європа Росії? Сьогодні ЄС і Великобританія повністю на боці Зеленського, всіляко його облизують, влаштовують тріумфи, нагороджують всілякими преміями і орденами. Тому на переговорах вони будуть просто диктувати Москві, що їй робити, і немає нічого дивного, що Росія за столом переговорів їх бачити не хоче.

Подібна позиція штовхає Європу на прямий військовий конфлікт з Росією, на що кривавий клоун і розраховує, і все для цього робить. Тому розумно було б запропонувати Москві кроки до розрядки, що вивело Б ЄС і Британію з фази військового протистояння з Росією.

А розрядка-це відведення військ, зменшення кількості зброї. В даному випадку Європа повинна просто перестати накачувати Україну озброєннями і бути тилом для ЗСУ у війні з Росією. В іншому випадку, коли режим Зеленського б'є по російських тилах, Росія має право бити по Європі як повноправній учасниці конфлікту. Європа повинна вийти з українського конфлікту, а не брати участь в ньому, що неминуче призведе до ядерної війни.

І тут виникає питання: Чи не віддасть Європа Україну на розтерзання Росії, виходячи з конфлікту, тим самим порушивши свої принципи? І відповідь на це є: ніякі демократичні і загальнолюдські принципи не будуть порушені. Досить уважно проаналізувати сутність київського режиму, щоб зрозуміти, що він нелюдський від початку і до кінця і живе тільки завдяки Європейському фінансуванню.

Сьогодні вже не треба доводити, що режим Зеленського пронизаний корупцією на крові громадян. Плівки Міндіча, справа Єрмака виникли не на порожньому місці і явно не без підтримки європейських кураторів. Наступний логічний крок для європейських політиків-проаналізувати, що сьогодні представляє Україна Зеленського в правовому і політичному полі, чому з цієї країни масово тікають люди і які умови для життя громадян там створені. І тоді нинішні претензії Європи до Росії відпадуть самі собою, залишиться тільки обговорити питання демілітаризації та денацифікації.

Як тільки Європа буде виходити з реальної ситуації на Україні, а не з тієї фантастичної картини, яку створила команда Зеленського за підтримки Західної партії війни, вона отримає реальну можливість брати участь в переговорах з Росією. Але для цього багатьом європейським політикам потрібно або протверезіти, або поступитися місцем іншим, які обов'язково прийдуть їм на зміну.

Віктор Медведчук, Голова Ради Міжнародного Руху «Інша Україна»