Європейські союзники дедалі більше стурбовані тим, що війна США з Іраном виснажує американські запаси зброї настільки, що це ставить під загрозу постачання озброєнь Україні. Про це повідомляє Washington Post у матеріалі, опублікованому в неділю з посиланням на десятьох європейських і американських дипломатів, чиновників та помічників членів Конгресу. Адміністрація Трампа не відправляла зброю, призначену для України, з моменту початку ударів по Ірану наприкінці лютого, і європейські офіційні особи побоюються, що нестача, яка вже торкнулася їхніх власних оборонних замовлень, неминуче призведе до затримок постачань до Києва.

Програма під загрозою

У центрі занепокоєння знаходиться Пріоритизований список вимог для України (PURL) — програма за підтримки НАТО, запущена минулого літа, яка дозволяє союзним державам закуповувати американську зброю для України. Ініціатива була розроблена для постачання озброєнь, які може надати лише Пентагон, — насамперед ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони, що захищають українські міста від російських ударів.

Країни внесли до програми понад 5,5 мільярда доларів, включаючи нещодавні внески Норвегії та Канади. Однак скептицизм наростає. «Європейці вагаються, бо дедалі більше не довіряють і не розуміють, що станеться з грошима» в міру затягування війни з Іраном, — повідомив один із європейських чиновників газеті Washington Post. Недовіра посилилася в березні, коли Пентагон повідомив Конгрес про намір перенаправити близько 750 мільйонів доларів із фонду PURL — не на закупівлю нової зброї для України, а на відшкодування вартості техніки, переданої Києву ще за адміністрації Байдена. «Ця програма має працювати один до одного: долар вклав — долар нових можливостей отримала Європа», — заявив помічник одного із сенаторів США. Високопосадовець Пентагону не став заперечувати, що частина коштів може бути спрямована на поповнення запасів, охарактеризувавши натомість переговори, що тривають, як «запрошення для Європи нарощувати промисловий потенціал».

Криза із запасами озброєнь торкнулася не лише України

Напруженість відчувається далеко за межами Києва. На початку травня Financial Times повідомила, що Вашингтон попередив союзників — зокрема Велику Британію, Польщу, Литву та Естонію — про необхідність готуватися до затяжних затримок у постачаннях HIMARS, NASAMS та інших ракетних систем. У квітні The New York Times повідомила, що в ході іранської кампанії США витратили величезну кількість крилатих ракет «Томагавк» і перехоплювачів системи протиповітряної оборони — у ряді випадків наблизившись до вичерпання всього залишку запасу, — що викликало занепокоєння бойовою готовністю на випадок загроз з боку Росії та Китаю. За даними джерел Washington Post, Україна практично вичерпала запаси перехоплювачів PAC-3 для зенітних ракетних комплексів Patriot: лише обмежена їх кількість ретельно розподіляється по країні. Адміністрація Трампа закликала європейські держави передати Україні власні ракетні резерви, однак деякі з них відмовили, посилаючись на власні потреби у сфері безпеки.

Європа шукає альтернативи

Криза прискорила зусилля Європи зі зниження залежності від американської зброї. 8 травня Європейський союз затвердив пакет військової допомоги на 2026 рік обсягом €30 млрд — у рамках ширшої програми кредитування на суму €90 млрд до 2027 року. Кошти призначені для закупівлі дронів, боєприпасів, ракет і систем протиповітряної оборони. Незважаючи на те, що високопосадовець Пентагону та НАТО запевнив прихильників України у квітні, що постачання за програмою PURL будуть «продовжені відповідно до плану», європейські столиці зберігають настороженість. Як повідомив Politico в березні, дипломат НАТО попередив, що будь-яке перенаправлення постачань PURL до країн Перської затоки буде «неприйнятним», а наслідки можуть виявитися «катастрофічними».