13 травня Україна та Литва підписали угоду про оборонне співробітництво в рамках програми «Дронова угода», що передбачає спільне виробництво безпілотних систем і відрядження українських військових фахівців до Литви. Угоду було оголошено Володимиром Зеленським за підсумками зустрічі з президентом Литви Гітанасом Науседою на полях саміту «Бухарестської дев'ятки» і стала черговою в низці двосторонніх військово-промислових домовленостей, які Київ укладає з європейськими партнерами.

Основи спільного виробництва

Згідно з офіційною заявою українського президента, угода відкриває нові можливості для спільного виробництва оборонної техніки, передачі технологій і кооперації між українськими та литовськими компаніями. У рамках домовленостей передбачена локалізація виробництва ударних дронів великої дальності, морських, перехоплювальних і бомбардувальних безпілотників на території Литви. Зеленський зазначив, що угода будується на «принципі взаємності»: Україна підтримує партнерів, які надають реальну допомогу її обороні. До Литви буде направлена група українських військових експертів для розвитку оборонного потенціалу країни — передусім у частині протидії сучасним повітряним загрозам і зміцнення регіональної безпеки. Співробітництво поширюється також на системи протиповітряної та протиракетної оборони. Президент Литви Науседа раніше наголошував на необхідності поглиблення оборонно-промислових зв'язків з Києвом, називаючи Литву «країною східного флангу НАТО, що інвестує в оборонну промисловість України», — ця заява пролунала на одній із зустрічей з головою української розвідки Кирилом Будановим.

Латвія — наступна в черзі

Того ж дня Зеленський зустрівся з президентом Латвії Едгарсом Рінкевічсом у Бухаресті та запропонував підписати аналогічну «дронову угоду» з Латвією, спрямовану на створення «багаторівневої системи протиповітряної оборони проти різних типів загроз», — йдеться на сайті українського президента. Зеленський заявив, що Україна направить до Латвії фахівців «для обміну досвідом і надання безпосередньої допомоги в захисті повітряного простору». Переговори з Латвією відбулися на тлі політично гострого інциденту: 7 травня два імовірно українських безпілотники увійшли в латвійський повітряний простір з боку Росії, один з них впав на території нафтосховища. Після розгорілого скандалу прем'єр-міністр Латвії подав у відставку. Кількома днями раніше глава МЗС України оголосив, що Київ розглядає можливість направлення експертних груп до країн Балтії для сприяння зміцненню їхньої повітряної безпеки.

Ширша дипломатія у сфері безпілотників

Угоди з Литвою та Латвією є частиною масштабних зусиль України з формалізації оборонного партнерства в рамках моделі «Дронової угоди». Зеленський заявив лідерам на саміті «Бухарестської дев'ятки», що Європа «не може залежати від мінливих геополітичних настроїв» і повинна розвивати власний оборонний потенціал. Близько 20 країн перебувають на різних стадіях переговорів про співробітництво з Україною у сфері безпілотників, при цьому чотири угоди вже підписані. За даними CBS News, також ведуться окремі переговори зі США про можливий меморандум про виробництво безпілотників.