У міру того, як триденне перемир'я між Росією та Україною добігало кінця в понеділок, українські офіційні особи висловили занепокоєння: майбутні мирні зусилля за посередництва США можуть обернутися зняттям санкцій з Москви без надання Києву реальних гарантій безпеки, повідомляє Kyiv Independent. Ці побоювання виникли на тлі поїздки головного переговорника України Рустема Умєрова до Маямі минулого тижня для переговорів з американськими посланцями Стівом Уіткоффом і Джаредом Кушнером щодо обміну військовополоненими та мирного врегулювання загалом. Мирні переговори між Києвом і Москвою заморожені вже більше двох місяців, тоді як Вашингтон дедалі більше зосереджений на протистоянні з Іраном.

Перемир'я без гарантій

У центрі побоювань України — сценарій, за якого бойові дії призупиняються, західні санкції проти Росії послаблюються, а Москва згодом відновлює військові операції раніше, ніж будуть закріплені будь-які реальні гарантії безпеки. Українські офіційні особи охарактеризували подібний результат як «вкрай невигідну угоду», яка дасть Росії «багато», тоді як Київ не отримає нічого.

Розбіжності, що гальмують переговори, досі залишаються глибокими. Росія вимагала повного відведення українських військ з Донбасу — цілі, якої російським силам так і не вдалося досягти на полі бою. Помічник Кремля Юрій Ушаков заявив 7 травня, що подальші тристоронні переговори «не мають сенсу», доки Україна не зробить «серйозного кроку» і не виведе свої війська з підконтрольної частини Донецької області. Додатковими каменями спотикання залишаються контроль над Запорізькою АЕС — найбільшою атомною електростанцією Європи — та міжнародне визнання окупованих територій. Володимир Зеленський неодноразово попереджав, що пом'якшення санкцій надає Москві сміливості. «Послаблення санкцій і політичного тиску на агресора з боку наших партнерів призвело до часткового відродження російських військових амбіцій», — заявив він у квітні. В інтерв'ю Reuters у березні з'ясувалося, що США пов'язали свої гарантії безпеки для України з готовністю Києва відмовитися від Донбасу — умова, яку Зеленський назвав загрозою як для української, так і для європейської безпеки.

Крихкий кінець перемир'я

Триденне перемир'я, оголошене президентом Дональдом Трампом 8 травня — з 9 по 11 травня, приурочене до російського Дня Перемоги, — дозволило уникнути масштабних авіаударів, однак було затьмарене тривалими боями на лінії фронту. В останній день перемир'я внаслідок російських атак загинули троє мирних жителів, ще 16 отримали поранення; Генеральний штаб України зафіксував 180 бойових зіткнень і тисячі ударів дронами-камікадзе. Обидві сторони звинуватили одна одну в порушенні режиму припинення вогню. 9 травня Путін заявив, що, на його переконання, війна «рухається до завершення», і запропонував зустрітися із Зеленським у третій країні — однак лише для підписання вже готової угоди, а не для продовження переговорів. Зеленський, своєю чергою, повідомив, що Україна передала списки для обміну полоненими, і висловив сподівання, що Вашингтон «активно домагатиметься виконання цієї домовленості».

Європа бере ініціативу на тлі провалу переговорів

Поки американська дипломатія зайшла в глухий кут, європейські союзники спробували заповнити вакуум, що утворився. У понеділок міністр оборони Німеччини Борис Писторіус прибув до Києва і підписав з Україною угоду про співробітництво у сфері оборони, що передбачає спільне виробництво дронів і поставки сотень ракет Patriot. ЄС також підтримав нову концепцію компенсації збитків від війни в Україні, однак питання про використання заморожених російських активів досі залишається дискусійним. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Київ тепер звертається до Європи з проханням організувати можливе «аеропортове перемир'я» з Росією — обмежену угоду про припинення ударів по авіаційній інфраструктурі одне одного. Тим не менш європейські лідери визнають, що поки далекі від готовності самостійно очолити мирний процес: один із високопосадовців ЄС повідомив виданню Kyiv Independent, що Росія «зовсім не готова до серйозного діалогу».