Українська кампанія з повітряної ізоляції поля бою вийшла на новий етап: дрони Hornet зі штучним інтелектом тепер безперешкодно патрулюють шосе в глибокому тилу російських військ поблизу окупованого Маріуполя, уражаючи бензовози, військові вантажівки та колони з боєприпасами на відстані до 160 кілометрів від лінії фронту. Ескалація викликала тривогу у російських військових блогерів, які попереджають, що ключові маршрути постачання, що з'єднують Донецьк, Маріуполь і Крим, стають дедалі небезпечнішими для російської логістики.

Дрони «Шершень» над Маріуполем

11 травня Інститут вивчення війни (ISW) повідомив, що російські військові блогери висловили занепокоєння після появи відеозаписів українських дронів «Шершень», що діють над трасою Т-0509 Маріуполь — Донецьк і уражають бензовози та вантажні автомобілі. Один із блогерів попередив, що обстановка під Маріуполем тепер нагадує ситуацію на шосе М-30, де українські сили «паралізували російську логістику та цивільний рух». Інший зазначив, що українські дрони з підтримкою Starlink, що мають дальність до 200 кілометрів, досягають траси М-14, яка пролягає вздовж узбережжя Азовського моря у бік Криму — найважливішої російської артерії постачання.

1-й Азовський національний гвардійський корпус України, який опублікував відеозаписи ударів 8 травня, охарактеризував операції як стале дронове присутність глибоко в тилу противника. «Шершень» — барражуючий боєприпас з нерухомим крилом, розроблений американською компанією Perennial Autonomy, що належить колишньому генеральному директору Google Еріку Шмідту. Дрон використовує систему наведення на основі штучного інтелекту та супутникові термінали Starlink для підтримання зв'язку в умовах радіоелектронної протидії. Один із російських блогерів попередив, що українські сили можуть повністю автоматизувати «Шершень» протягом шести — дванадцяти місяців.

Відчутний перелом на полі бою

Кампанія з нанесення ударів на середні дистанції різко активізувалася з початку 2026 року. Володимир Зеленський заявив 5 травня, що кількість дронових ударів на далеких відстанях подвоїлася порівняно з березнем і зчетверилася порівняно з лютим, назвавши цей напрям «пріоритетним». Міністерство оборони України повідомило про більш ніж 160 ударів середньої дальності у квітні: під удар потрапили логістичні вузли, склади боєприпасів, центри управління дронами і 17 командних пунктів на відстані від 120 до 150 кілометрів. За даними російського військового блогера, на якого посилаються відкриті джерела, вісім-дев'ять із кожних десяти втрат російська сторона зазнає ще до того, як військовослужбовці добираються до лінії фронту.

Інститут вивчення війни (ISW) дійшов висновку, що «оборонні успіхи України, вдосконалення безпілотників і кампанія ударів на середні дистанції створюють кумулятивний ефект, поступово виснажуючи російські сили на передовій», що сприяє неухильному уповільненню темпів російського наступу з листопада 2025 року. Видання Fortune повідомило, що розвиток безпілотних технологій зумовив вищий рівень втрат російської армії у 2026 році порівняно з і без того колосальними втратами 2025 року.

Превентивні удари по заводах з виробництва дронів

Обидві сторони також почали завдавати ударів по виробничій інфраструктурі дронів противника. За даними Forbes від 11 травня, у квітні Україна атакувала завод «Атлант Аеро» в Таганрозі крилатими ракетами «Нептун», знищивши потужності з виробництва ударних дронів «Блискавка». 5 травня українські сили завдали удару по заводу ВНІІР-Прогрес у Чебоксарах, що випускає навігаційні модулі для дронів типу «Шахед» і планувальних авіабомб. Росія відповіла власними ударами по українських складальних підприємствах під Києвом і майстернях, що виробляють FPV-дрони на лінії фронту. Ескалація дронової війни свідчить про обмеженість реактивної оборони з обох сторін. Як зазначає Forbes, жодна з країн не має значних запасів — дрони, як правило, надходять у бойове застосування невдовзі після виробництва, а отже, удари по заводах мають негайні оперативні наслідки.