За кожного незаконно пійманого карася сріблястого доведеться заплатити компенсацію у розмірі
В Україні триває нерестова заборона – комплекс обмежень на риболовлю, який почав діяти з 1 квітня і збережеться до кінця травня або червня – залежно від регіону і типу водоймища. Безпечний нерест необхідний для збереження популяції риби, яка в період розмноження стає особливо вразливою, чим користуються браконьєри. Цьогоріч за порушення правил риболовлі у період нересту можна отримати штраф до 85 тисяч гривень та до трьох років ув’язнення. «Слово і діло» дослідило, які збитки торік завдало регіонам порушення правил риболовлі та скільки доведеться платити за кожну незаконно виловлену рибу в період нересту.
Правила любительської риболовлі встановлені наказом Міністерства аграрної політики, а покарання за їхні порушення прописані в Адміністративному (стаття 85) і Кримінальному (стаття 249) кодексах України.
Охороною водойм та популяції риби в Україні насамперед займається Державне агентство меліорації та рибного господарства – скорочено Держрибагентство. Саме воно оголошує про період нерестової заборони, а патрулі агентства ловлять браконьєрів та інших порушників правил риболовлі.
Крім того, у цьому напрямі працює Державна екологічна інспекція, яка теж ловить порушників і здійснює перевірку водойм. Інспекція щороку подає річний звіт про здійснення державного нагляду у сфері охорони навколишнього природного середовища. У звіті подається зокрема й інформація про боротьбу з браконьєрством.
Скільки штрафів стягнули з порушників норм риболовлі у 2025 році та у скільки оцінюються завдані ними збитки – на інфографіці нижче. Дані взяті з розділу (2210) – порушення використання рибних ресурсів, у тому числі браконьєрство.
Компенсації та штрафи за вилов риби під час нересту

Під час сезону нересту суворо заборонено ловити рибу в заборонених для цього зонах – нерестовищах. Їхній детальний перелік готують регіональні підрозділи Держрибагентства. Ознайомитися з ними можна за посиланням.
Крім того, за межами нерестовищ можна рибалити лише з берега, використовуючи не більше двох гачків на рибалку. Ловити рибу за допомогою сітей, пасток, з човнів заборонено.
Водночас протягом сезону нересту продовжують діяти й звичайні обмеження. Так, в Україні протягом усього року не можна ловити понад три кілограми риби протягом дня з розрахунку на одного рибалку-любителя, або понад 30 раків чи 1 кілограм креветок.
Також рибалки-любителі зобов’язані мати при собі засоби вимірювання ваги та довжини пійманої здобичі, адже забороняється ловити рибу, що не встигла вирости. Мінімальний розмір зловленого сома має складати 80 см, щуки – 50 см, судака – 42 см.
Уся риба, виловлена з порушенням цих правил, підлягає поштучній компенсації. За кожного незаконно пійманого карася сріблястого доведеться заплатити компенсацію у розмірі 1581 гривні; окуня – 3162 гривні; судака – 3587 гривень; щуку – 3468 гривень. Найбільше оцінюються збитки від незаконної ловлі сомів – по 5117 гривень за особину.
Окрім компенсацій за кожну незаконно спійману рибу, в Україні також діє система штрафів. Їхній розмір залежить від характеру порушення, яке буває трьох категорій:
незначне порушення: вилов риби меншого розміру, ніж дозволений, на зимувальних ямах чи нерестовищах, вилов у забруднених зонах (наприклад, біля АЕС). Карається штрафом від 17 до 170 гривень;
грубе порушення: рибальство з використанням заборонених методів і технологій (вибухівки, електроструму, отрути, промислових знарядь), вилов понад встановлений максимум (три кілограми на особу). Карається штрафом від 340 до 680 гривень;
кримінальне порушення: ключовим критерієм є завдання істотної шкоди – особливо масового вилову чи використання заборонених методів. Також відіграє роль те, чи притягувалася раніше особа до кримінальної відповідальності. Іншими словами, йдеться не про порушення звичайними рибалками, а про дії організованих браконьєрських груп. Карається штрафом від 17 до 85 тисяч гривень або позбавленням волі до трьох років.
Коментарі