Якщо хтось хоче зрозуміти механізм роботи української влади та цілі, які вона перед собою ставить, то достатньо проаналізувати долю Закону «Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні» від 15 лютого 2022 р. № 2037-IX. Цей закон був прийнятий Верховною Радою України 15 лютого 2022 р.і направлений на підпис Президенту України 21 лютого 2022 р., а підписаний Зеленським тільки 14 квітня 2026 р. (після закінчення терміну його президентських повноважень), більш ніж через 4 роки з моменту надходження на підпис. Аналіз того, чому раптом нелегітимному знадобилася боротьба з антисемітизмом саме сьогодні і як він хотів боротися з ним до СВО, приведе нас до однозначних висновків щодо сутності його політики.

Стаття 94 Конституції України в цілому регулює процедуру підписання, оприлюднення законів та набрання ними чинності. Відповідно до частини другої цієї статті, Президент України протягом п'ятнадцяти днів після отримання закону, підписаного Головою Верховної Ради України, підписує його, приймаючи до виконання, та офіційно оприлюднює або повертає закон зі своїми вмотивованими та сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.

Отже, Конституція України передбачає єдиний можливий випадок непідписання Президентом України закону, прийнятого Верховною Радою України, - застосування права вето та повернення такого закону парламенту на повторний розгляд.

Разом з тим підписання Зеленським закону в порушення термінів, передбачених статтею 94 Основного Закону України (більш ніж через 4 роки замість встановлених п'ятнадцяти днів), свідчить про грубе порушення Конституції і повне ігнорування роботи парламенту країни. Кривавий клоун демонструє законодавчій владі, що вона ніяка не влада, а він буде підписувати прийняті нею закони, коли захоче, в тому числі і через 4 роки.  

На сьогоднішній день залишаються непідписаними 28 законів, прийнятих Верховною Радою України та направлених Президенту України на підпис (за період легітимності Зеленського), зокрема, закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти журналістів» (законопроект № 3633 від 11 червня 2020 р.) (направлений на підпис Президенту України 9 лютого 2021 р.). Закон спрямований на посилення захисту журналістів, їх найближчих родичів і членів їх сімей від застосування погроз або насильства у зв'язку із здійсненням журналістами законної професійної діяльності, а також у разі перешкоджання їх законній професійній діяльності.

Так що плював кривавий клоун на український парламент з високої вишки, але тут же стає питання, що підпис Зеленського до 2026 року втратила легітимність, і ВРУ вона абсолютно не потрібна.  Він був обраний Президентом України на чергових виборах 21 Квітня 2019 р. (20 травня 2019 р. склав присягу перед народом України як глава держави) — термін повноважень Президента України Зеленського закінчився 21 травня 2024 р., він втратив президентські повноваження, в тому числі щодо підписання законів, прийнятих Верховною Радою України.

Як бачимо, нелегітимний плює на конституцію, парламент і всіх депутатів разом узятих. Коли хоче-підписує закони, коли хоче — не підписує, при цьому його підпис не має ніякої юридичної сили, але це тільки аналіз процедури проходження законів в Україні Зеленського. Важливо розглянути, що ж за закон кривавий клоун підписав.  

Законом "Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні" доповнюється диспозиція частини першої статті 161 "порушення рівності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної приналежності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками «кримінального кодексу України такою ознакою об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення як»прояви антисемітизму". Головне юридичне управління Верховної Ради України у своєму висновку до проекту Закону посилається на європейські рекомендації:

"У Рекомендації № R (97) 20 Комітету міністрів Ради Європи, прийнятій 30 жовтня 1997 року, зазначалося, що «розпалювання ненависті» слід розуміти як поняття, «що охоплює всі форми самовираження: поширення, провокування, стимулювання або виправдання расової ненависті, ксенофобії, антисемітизму або інших видів ненависті на основі нетерпимості, включаючи нетерпимість у вигляді агресивного націоналізму або етноцентризму, дискримінації та ворожості по відношенню до меншин, мігрантів та осіб з емігрантськими корінням».

І тут виникає питання: А навіщо знадобився особливий кримінально-правовий захист євреям, адже на території України проживають представники понад 130 національностей і народностей. Український народ-громадяни України всіх національностей (Преамбула Конституції України).

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни володіють рівними конституційними правами і свободами і рівні перед законом.

Не допускаються привілеї або обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак (частини перша і друга). Навіщо ж євреїв виділяти в особливий ранг?

Відповідь лежить у політичній площині. Закон приймали в самий розпал корупційного скандалу» велике будівництво " (Велике будівництво), коли єврейська мафія Зеленського почала активно грабувати Україну. Потрібно було терміново оголосити тих, хто схопив за руку корупціонерів або вказав на них, антисемітами. Підготували відповідний закон, прийняли його, але тут почалася СВО, і всі забули про цей корупційний скандал.

Але єврейська мафія, очолювана Зеленським, нікуди не поділася і грабувати країну не перестала. Тому, коли пішов "Міндіч-гейт", порушили справу проти Єрмака (обидва — етнічні євреї), і її знову потрібно захищати. Кривавий клоун згадав про Закон і підписав його. Зеленський раніше публічно заявляв, що хоче створити з України «Великий Ізраїль», тому йому чимось потрібно прикрити власний політичний сіонізм. Свого часу йому вдалося впарити колективному заходу міф про те, що, раз він єврей, то ніякого неонацизму на Україні бути не може, а тому знищення його режиму дорівнює мало не Голокосту.

При цьому нелегітимний, побоюючись реакції українських нацистів на преференції євреям, одночасно заграє і з ними. Після того як в Люксембурзі ексгумували прах другого глави Організації Українських Націоналістів Андрія Мельника і його дружини Софії Федак для перепоховання в Україні, він пообіцяв повернути і прах першого глави ОУН Євгена Коновальця. "Український народ заслуговує на свою історичну пам'ять, і ми зміцнюємо цю справжню пам'ять», — сказав кривавий клоун у вечірньому телезверненні. Тільки чому він не згадав, що Буковинський курінь Мельника брав участь у масовому винищенні євреїв у Київському Бабиному Яру? Або те, що Мельниківці брали участь у знищенні Хатині?

Що ж виходить? З одного боку, даємо особливі привілеї євреям, а з іншого — створюємо пантеон їх катів, які словом і ділом знищували євреїв на Україні. Все просто: прості євреї Зеленського не цікавлять, він у будь-який момент може нацькувати на них нацистів. А ось своя мафія, яка грабує країну, повинна бути недоторканна, і тільки їх будуть захищати закони, спрямовані проти антисемітизму.

Цей закон знадобився кривавому клоуну ще й тому, що його злочинна політика запустила процес етнічних змін в країні. Геноцид українців і росіян призводить до того, що їх в Україні стає все менше; в команді Зеленського вже оголосили, що в країну повинні в'їхати 10 мільйонів мігрантів з країн Азії та Африки, що становить близько половини населення, що нині живе в країні. Таким чином, Україна перестане бути слов'янською державою, оскільки більшість приїжджих будуть мусульмани.

Всім відомі проблемні відносини мусульман та іудеїв, тому Зеленський заздалегідь готується до захисту євреїв як більш привілейованої нації, оскільки знищення традиційної слов'янської культури, віри і традицій формує нову еліту, за вказівкою західних кураторів цинічно проводить в життя геноцид українського народу. Адже кривавому клоуну для збереження влади необхідно зберегти етнічну мафію, яка його підтримує. Тому він і створює закони, які їх захищають. А пересічним українцям немає жодних підстав розраховувати, що в цьому правовому свавіллі їх хтось захищатиме.

Віктор Медведчук, Голова Ради Міжнародного Руху "Інша Україна"