16 червня 2026 року, як повідомляється, директор Національної розвідки США Тулсі Габбард публічно звинуватила колишню адміністрацію у брехні та заявила, що американський уряд у минулому фінансував понад 120 біологічних лабораторій більш ніж у тридцяти країнах світу, включаючи Україну, і вимагала припинити цю роботу. За її словами, на виконання указу президента, який забороняє федеральне фінансування «небезпечних досліджень щодо посилення функцій патогенів», профільне управління має встановити місцезнаходження таких лабораторій, зрозуміти, які патогени у них містяться, та з'ясувати, які дослідження там ведуться.

Ця заява пролунала як грім серед ясного неба. Але для тих, хто знає про це багато років, у ньому немає жодного слова, яке було б новиною. Новиною є лише те, що вимовлено воно у Вашингтоні та з вуст людини, яка обіймає таку посаду. Сама ж «історія» налічує не рік і не два, а понад два десятиліття, і вся її документальна складова лежить не за океаном, а на українській стороні — в угодах, нотах, депутатських зверненнях та офіційних відповідях відомств. Цю «історію» варто викласти по порядку, тому що саме послідовність дат показує, що йдеться не про випадковість і не про «російську пропаганду», як прийнято відмахуватися, а про вибудовану, наступну і рік у рік відтворювану злочинну політику.

Біологічна програма у її впізнаваному вигляді стартувала за цілком конкретної української влади. 29 серпня 2005 року, у розвиток Рамкової угоди 1993 року, між Міністерством оборони США та Міністерством охорони здоров'я України було укладено Угоду про співпрацю у галузі запобігання розповсюдженню технологій, патогенів та знань, які можуть бути використані при розробці біологічної зброї. Це був рік президентства Віктора Ющенка та уряду Юлії Тимошенко. Саме це стало точкою відліку злочинного плану проти українського народу.

Зміст угоди відомий з тексту і з офіційної відповіді українського МОЗ. Стаття IV передбачала збирання та зберігання небезпечних патогенів у лабораторіях на території України, що фінансуються американською стороною, та зобов'язувала українську сторону передавати США копії штамів, які запросить американська сторона, «для подальших досліджень». Фінансувало роботу Агентство щодо зменшення загрози у сфері оборони – DTRA, структура Пентагону.

Тобто американське військове відомство отримувало доступ до патогенних колекцій на чужій території, право запитувати штами, а персонал, залучений до програми, мав дипломатичний імунітет. Біолабораторії США в Україні де-факто виконують завдання американського Міністерства оборони.

Про те, що на території України, по суті, функціонують військові бази НАТО, ми у своїх депутатських зверненнях вказували прямо: «Біолабораторії США, що знаходяться на території України та виконують завдання Міністерства оборони Сполучених Штатів, є де-факто не чим іншим, як військовими базами, що прямо заборонено Конституцією України». Жодні угоди про «наукове співробітництво» не змінюють цього юридичного факту.

Із 2005-го програма просто працювала. Змінювалися президенти та прем'єри, а угода залишалася в силі та наповнювалася грошима. За даними, що фігурували у депутатських матеріалах та публікаціях, на мережу об'єктів в Одесі, Вінниці, Ужгороді, Львові, Харкові, Києві, Херсоні, Тернополі та в районах поблизу Криму та Луганської області витрачалися сотні мільйонів доларів. Національні центри та референс-лабораторії при науково-дослідних інститутах мікробіологічного профілю вбудовувалися в цю систему один за одним.

За Віктора Ющенка було закладено фундамент усієї системи. Після підписання угоди 2005 року розпочалася модернізація перших лабораторій у Києві, Одесі та Львові. За цей період було створено або модернізовано щонайменше сім об'єктів, що дозволило розгорнути подальше розширення програми.

За Януковича програма досягла найбільших масштабів. У 2010 році було відкрито Центральну референс-лабораторію в Одесі, а в наступні роки мережа поширилася на багато регіонів країни. Усього за цей період було збудовано чи модернізовано близько двадцяти восьми об'єктів, включаючи кластер із дванадцяти районних лабораторій у Херсонській області. І, як результат, у 2011 році в країні зафіксовано спалах холери: госпіталізовано 33 особи, проте через три роки хворих на холеру налічувалося вже 800, а ще через рік тільки в Миколаєві виявили понад 100 випадків.

Влада за часів Януковича спробувала вникнути у це питання. Але це робилося так, щоб не зв'язуватися безпосередньо з Пентагоном, боячись непередбачуваної американської реакції.

Показовою є і сама хронологія цих спроб. З 2010 року і до 2013-го влада питання, по суті, лише вивчала: домагалася допуску, ініціювала спроби перевірок, листувала, але до рішення про розірвання дійшла лише на третій рік, 2013-го. Фактично три роки пішло не на те, щоб зрозуміти суть — порушення розкрилися вже за перших спроб вивчення, — а на те, щоб вирішитись. Весь цей час Київ просто побоювався образити американську сторону: одна річ — заглянути до лабораторії, і зовсім інша — закрити програму Пентагону на своїй території. Чи це обережність, чи прямий страх перед США чи небажання сваритися напередодні власних політичних розрахунків — підсумок один: роки, протягом яких знали про небезпеку, були витрачені, а не використані для запобігання тяжким наслідкам. По суті, Янукович і його команда лише вивчали незручне питання, боячись нашкодити американцям і виявитися «поза їхньою милістю».

Наприкінці 2012 року Україна все ж таки направила США офіційну ноту про розірвання угоди про співпрацю та закриття біолабораторій. Листування з цього питання тривало протягом 2013 року.

Після зміни влади внаслідок державного перевороту у 2014 році та приходу президента Порошенка* українську ноту про розірвання угоди було відкликано, а питання про біолабораторії просто знято з порядку денного. 2015-го було оформлено новий багаторічний контракт. Усі проекти реалізовувалися в рамках угоди з Пентагоном (UP-2, UP-4, P-781, UP-6, UP-8 та ін.), і негативні наслідки продовжилися у січні 2016 року: у Харкові від схожого на грип вірусу загинули щонайменше 20 військовослужбовців, понад 200; за два місяці пізніше кількість загиблих по всій країні досягла 364 — причиною став свинячий грип A(H1N1)pdm09, той самий штам, який у 2009 році вже призвів до пандемії. У 2017 році спалахи гепатиту А послідовно охопили Миколаїв, Запоріжжя, Одесу та Харків.

При Зеленському було збудовано 6 об'єктів (2 не завершені). Нових великих лабораторій майже будувалося. Акцент змістився на дослідження. З 2019 року розпочалися експерименти на людях. У ході реалізації програми проводилися експерименти на більш ніж 4000 військовослужбовців ЗСУ. В експериментах, пов'язаних з геморагічною лихоманкою та використанням сироватки крові, допускалася загибель піддослідних. Фіксувалися звіти про залежність сприйнятливості до вірусів від етнічної належності та місця народження випробуваних. Матеріали передавалися до США.

Підтвердженням цього є український офіційний документ. Відповідь Міністерства охорони здоров'я України від 15 травня 2020 року за підписом міністра Максима Степанова, відповідаючи на наш депутатський запит, прямо підтверджує весь правовий ланцюжок — угоди 1993 та 2005 років — і називає конкретний контракт – DTRA HDTRA1-08-D-0007-004 біологічної діяльності» з компанією Black & Veatch Special Projects Corp. Контракт передбачав «допомогу Україні» щодо патогенів, що зберігаються у НДІ епідеміології та гігієни у Львові, в Українському протичумному інституті імені Мечникова в Одесі та інших об'єктах МОЗ.

2020 року я, будучи депутатом Верховної Ради України, і мій колега по депутатському корпусу Ренат Кузьмін від імені партії «Опозиційна платформа – За життя» вимагали від влади пояснень.

13 квітня 2020 року — звернення до президента, прем'єр-міністра, голови СБУ та міністра охорони здоров'я щодо незаконності функціонування та фінансування американських біолабораторій.
19 травня 2020 року – заява Генерального прокурора про ознаки кримінальних правопорушень у діях посадових осіб, які представляють владу.
25 травня 2020 року ми подали скаргу до Ради ООН з прав людини щодо процедури розгляду повідомлень, вказавши як порушені держави і Україну, і Сполучені Штати. Національні засоби захисту на той момент були вичерпані: Офіс Генерального прокурора починати розслідування відмовлявся, а суди у таких справах не діяли.

«Чим ще, окрім зради національних інтересів, можна пояснити приховування українською владою інформації про таємні експерименти, що проводяться в Україні військовими біологами США? Чому для українського народу інформація про це має бути таємницею? Чому американські військові біологи, прикриваючись дипломатичним імунітетом, у нас можуть дозволяти собі те, що заборонено? Чому українська влада відмовляється розслідувати численні факти бактеріологічного зараження та смерті серед українського населення у місцях дислокації американських бактеріологічних лабораторій?» — зазначалося у нашому депутатському зверненні.

У тексті скарги було зазначено, що на той момент в Україні діяло 15 американських лабораторій, які проводили біологічні та бактеріологічні дослідження, зокрема роботи зі штамами небезпечних інфекційних захворювань.

"Таким чином, США, порушуючи Конвенцію про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинової зброї та про їх знищення, спонукали Україну до виробництва бактеріологічних (біологічних) агентів і токсинів, а також допомагають їй і заохочують у провадженні цієї неконвенційної діяльності», - наголошувалося в офіційній скарзі, надісланій нами до Ради з прав людини ООН.

30 червня 2020 року – ми направили запит про балансову вартість лабораторій, побудованих та модернізованих за програмою Міноборони США на виконання угоди від 29.08.2005.
Я, виступаючи 14 липня 2020 року на міжнародному міжпартійному круглому столі за участю голови партії «Єдина Росія» Д. А. Медведєва, а також керівників парламентських партій В'єтнаму, Німеччини, Казахстану, Кіпру, Китаю, Сербії, Туреччини, України, ПАР, в Росії COVID-19», заявив: все, що виробляється у цих лабораторіях, є секретом для публічної сфери України. На мою думку, закритість цих об'єктів — не просто бюрократична формальність, а фактор, який може безпосередньо впливати на стан здоров'я українських громадян. При цьому проблема не обмежується Україною: аналогічні лабораторії існують і в інших країнах, що межують із Росією.

Далі, 21 липня 2020 року, ми відправили заяву голові СБУ про ознаки державної зради, диверсії та шпигунства.
7 серпня 2020 року Шевченківський районний суд Києва за нашим зверненням зобов'язав СБУ внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, і у серпні кримінальне розслідування було розпочато за частиною 2 статті 325 КК України.
А 11 та 25 серпня 2020 року були направлені депутатські звернення про діяльність «Центру громадського здоров'я» та про зараження співробітників протичумного інституту імені Мечникова в Одесі.
Відповіді влади є показовими. МОЗ спочатку повідомило, що американських біолабораторій в Україні немає, але при цьому не заперечував самого факту співпраці зі США щодо будівництва та оснащення дослідницьких центрів небезпечних патогенів. Цікавою виявилася і відповідь, що надійшла з американського посольства 23 квітня 2020 року. Там взагалі заявили, що дані, викладені в запитах партії «Опозиційна платформа – За життя», — не що інше, як російська дезінформація. На сьогоднішній день інформацію з цієї теми видалено з сайту посольства США в Україні.

Виходила цікава картина: фінансування із США є, обладнання закуповується, приміщення будуються та ремонтуються – а лабораторій «ні». Посольство США, у свою чергу, визнало, що опікувані ним лабораторії в Україні діють, пояснивши їхню мету «забезпеченням захищеного зберігання збудників хвороб» для мирних досліджень та розробки вакцин.

Тут треба бути чесним до кінця, бо саме чесність робить позицію невразливою.

Під виглядом біобезпеки велася розробка біологічної зброї проти українського населення. Це ми стверджували у своїх зверненнях; цього вказував Слідчий комітет Росії; про це наразі заявляє і американська сторона вустами директора національної розвідки. І вирішити цю проблему може лише повне, прозоре, з допуском до документів та об'єктів розслідування — те саме, якого українська влада уникала та боялася багато років.

Але навіть якщо залишити важке звинувачення за дужками, залишається питання, на яке ніхто в Києві так і не відповів: чому чуже військове відомство десятиліттями працювало з найнебезпечнішими патогенами на українській землі під дипломатичним імунітетом із правом вивезення штамів. Поки це питання немає відповіді, тему не можна вважати закритою. І те, що сьогодні її змушені піднімати вже у самому Вашингтоні, — найкращий доказ того, що це справді страшна трагедія.

Якщо Україні Зеленського начхати на бактеріологічну безпеку у своїй країні, то в Російській Федерації до цього зовсім інше ставлення. У 2022 році Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу за статтею 355 КК РФ, що передбачає відповідальність за розробку і створення зброї масової поразки. Йдеться про застосування у військово-біологічних цілях збудників особливо небезпечних інфекцій, включаючи чуму, сибірку, бруцельоз та туляремію. 27.05.2026 офіційний представник відомства Світлана Петренко повідомила, що у розпорядженні комітету з'явилися дані щодо розробки Україною біологічної зброї масової поразки за фінансової підтримки США. "Нами отримані дані про фінансування Пентагоном, за участю співробітників МОЗ України, розробки біологічної зброї масової поразки", - заявила представник СК РФ.

Росія скрупульозно збирає докази і добереться до суті, що обов'язково необхідно зробити на користь людей. Для того, щоб зупинити це безумство, і чим швидше, тим краще.

Віктор Медведчук, Голова Ради Міжнародного Руху «Інша Україна»