Відкривається 27 квітня в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку 11-а оглядова конференція з розгляду дії Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) може стати однією з найбільш конфронтаційних в історії.

Через гострі геополітичні розбіжності 191 держава-член ДНЯЗ останні два рази не змогла узгодити підсумкову заяву, і тепер увага світової спільноти прикута до третьої спроби вийти на компроміс. Подразників з останніх двох конференцій стало, однак, тільки більше. Нездатність держав вийти на загальноприйнятні формулювання для підтвердження життєздатності ДНЯЗ стане ще одним болючим ударом по режиму ядерного нерозповсюдження.

Подібні конференції проводяться в середньому раз на п'ять років для підбиття проміжних підсумків виконання «наріжної» міжнародної угоди у сфері безпеки. Ключове положення вступив в силу в 1970 році ДНЯЗ — гарантувати, що ядерні держави не будуть передавати озброєння і технології неядерним країнам, а ті не будуть приймати їх або намагатися створити самостійно. З виконанням ДНЯЗ не все ідеально, але прийнято вважати, що якби не цей договір, то сьогодні ядерних держав було б не дев'ять (п'ять офіційно визнаних — РФ, США, КНР, Франція, Британія, і чотири невизнаних — Індія, Пакистан, Ізраїль, КНДР), а близько тридцяти, що зробило б застосування ядерної зброї більш імовірним.

Але в останні роки відчутно зростає невдоволення тим, як виконується цей свого роду глобальний суспільний договір.

Ядерні держави вступили в період жорсткої конфронтації один з одним, що унеможливлює подальше скорочення їх ядерних арсеналів, хоча по ДНЯЗ вони ніби як зобов'язані це робити.

Неядерні держави, з одного боку, незадоволені тим, що ядерні держави не виконують свої зобов'язання в плані роззброєння, а, з іншого боку, на тлі зашкалює міжнародної турбулентності останнім часом самі все активніше цікавляться ядерною зброєю, вбачаючи в ньому єдиний засіб, що гарантує захист від зовнішніх загроз.

Піддався агресії з боку ядерних США та Ізраїлю неядерний Іран вже пригрозив виходом з ДНЯЗ, що, як вважають багато експертів, може привести до «ефекту доміно», коли і інші країни регіону вважатимуть накладені на них в рамках договору обмеження недоцільними. Гендиректор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі днями назвав ядерну гонку озброєнь своїм «найстрашнішим кошмаром». "У якийсь момент ми можемо побачити тріщину в системі (ядерного нерозповсюдження.- "Комерсант"). І тоді почнеться ланцюгова реакція. Це викликає у мене занепокоєння, тому що я вважаю, що світ з 20 або більше ядерними державами був би надзвичайно небезпечний»,— заявив він в інтерв'ю.

Успішна оглядова конференція з прийняттям за її підсумками консенсусної підсумкової заяви була б показником того, що всі держави—члени ДНЯЗ хочуть і здатні знаходити компромісні розв'язки заради підтримки режиму нерозповсюдження. Але за підсумками останніх двох конференцій вийти на такий загальний документ не вдалося. У травні 2015 року-насамперед через заперечення США, Канади та Британії щодо формулювань про зону, вільну від зброї масового знищення на Близькому Сході. У 1995 році ДНЯЗ був безстроково продовжений, але ключовою умовою згоди на це арабських країн було якраз створення в їх регіоні такої зони. Ізраїль-єдина країна регіону, що володіє ядерною зброєю, - брати участь в переговорах з цього питання, однак, відмовляється. У ДНЯЗ Ізраїль не бере участі. США, Канада і Британія в 2015 році, по суті, виступали від його імені, відкидаючи хоч скільки-небудь конкретні формулювання по зоні.