Президент Чехії Петр Павел закликав НАТО зайняти жорсткішу позицію щодо Росії, попередивши, що альянс ризикує заохотити Москву, якщо продовжить виглядати пасивним перед обличчям систематичних провокацій на своєму східному фланзі.

Заклик до «рішучих і асиметричних» дій

В інтерв'ю The Guardian, опублікованому 22 травня, Павел закликав НАТО реагувати на провокаційні дії Росії проти альянсу «достатньо рішуче, і, можливо, навіть асиметрично». Колишній голова Військового комітету НАТО запропонував ряд заходів щодо ескалації, зокрема відключення Росії від інтернету, відрізання російських банків від світової фінансової системи та знищення літаків, що порушують повітряний простір НАТО. «Наприклад, відключення інтернету або супутників — ви бачили, що Starlink зробив на полі бою, — або відключення російських банків від фінансової системи», — сказав Павел. Він попередив, що без жорсткішої позиції Кремль продовжуватиме перевіряти межі дозволеного для НАТО.

Зростання напруженості на східному фланзі НАТО

Заяви Павела пролунали на тлі ескалації інцидентів у сфері безпеки. 21 травня Росія та Білорусь завершили триденні спільні ядерні навчання — одні з найбільших за останні роки: у них взяли участь близько 64 000 військовослужбовців, були задіяні міжконтинентальні балістичні ракети, атомні підводні човни та стратегічні бомбардувальники далекої авіації. За даними Reuters, у ході навчань ядерні боєприпаси були доставлені на об'єкти в Білорусі. Навчання стали наслідком серії вторгнень безпілотників на територію НАТО. 7 травня два дрони, що вилетіли з повітряного простору Росії, зазнали краху в Латгальському регіоні Латвії, причому один з них вибухнув на нафтосховищі в Резекне. У відповідь Латвія та Литва закликали НАТО посилити системи протиповітряної оборони в Балтійському регіоні.

Ширша дискусія про європейську безпеку

Виступ Павела відображає зростаюче невдоволення східних членів НАТО тим, що вони вважають недостатньо жорсткою реакцією альянсу на систематичні провокації з боку Росії. Європа перебуває в стані підвищеної готовності відтоді, як минулого року почастішали випадки вторгнення дронів у повітряний простір НАТО — це змусило європейських лідерів домовитися про створення «дронового заслону» вздовж східних кордонів. Запропоновані чеським президентом заходи — від кібератак на російську інфраструктуру до силових відповідей на порушення повітряного простору — є одними з найагресивніших варіантів, публічно озвучених главою держави — члена НАТО. Це наочно демонструє поглиблення розколу між прихильниками стриманості та тими, хто наполягає на стримуванні з позиції сили.